Лялька-мотанка: іграшка чи загадковий талісман?
Лялька-мотанка – старовинна українська іграшка, яка є одним із символів нашого народу. Це не лише іграшка, але й давній оберіг, яким українські жінки намагалися захистити свою оселю, дітей та родичів. Найчастіше мотанку робили напередодні якогось свята, часто – і в зимові святки – на щастя, здоров’я, благополуччя. Майстер-клас із виготовлення мотанок провела й Прилуцька районна бібліотека. Учасники клубу «Дивосвіт» - учні 7-го класу Прилуцької гімназії №1 ім. Георгія Вороного із задоволенням створювали ляльки-мотанки, точніше – змотували, не зшиваючи ні один елемент. Обов’язковою під час майстер-класу була одна умова – гарний настрій, адже по-іншому робити мотанки – зась! Енергетика, з якою ми виготовляємо ляльку, стає її внутрішнім наповненням. Отож, думали тільки про хороше, веселилися та слухали цікаві факти й історії про загадкову ляльку українського минулого. Лялька-мотанка, за словами деяких дослідників, виникла саме як іграшка для дитини або ж пустушка: у полотно загортали хліб або кашу і давали такий згорточок смоктати немовляті. Іноді цей згорток підвішували над колискою – це був і дитячий харч, і забавка. Саме з такої ідеї, кажуть старожили, й прийшла до нас мотанка, що згодом перетворилася на привабливу ляльку в українських регіональних костюмах. Але це тільки одна сторона медалі – є інші версії. Кажуть, що ляльку робили і як оберіг, який мав приносити позитивну енергетику та відлякувати злих духів. Мотанки виготовляли для замовлянь і в побутових потребах: аби пішов дощ, був гарний урожай, стихла негода тощо. Своєрідність мотанки в тому, що вона немає обличчя, а замість нього – сакральний хрест. Це тому, що наші прабабусі вірили, що коли ляльці надати обличчя, вона зможе забрати в себе чиюсь ненароджену душу – хоча це лише одне із пояснень, версій про сакральний хрест багато. Словом, мотанка залишається особливим пластом української культури зі своїми секретами. Цікавою була й традиція робити ляльки-мотанки перед весіллям. Такий оберіг часто клали дівчині у скриню з приданим – він мав захистити наречених від злих очей на весіллі. Цю ляльку жінка берегла протягом усього життя. Часто передавала у спадок своїй дочці – особливо, коли шлюб був вдалим.У класичному розумінні мотанки робили з полотна та інших натуральних тканин, але були і винятки. Наприклад, ляльку з сакральним хрестом могли зробити і з соломи, кукурудзиння, товстих ниток. Часто, коли дитина в сім’ї хворіла, для неї робили ляльку із цілющих трав – це мало допомогти побороти хворобу. Цікавих фактів про загадкових ляльок нашого народу багато. У кожному регіоні України були свої традиції пов’язані з мотанкою, свої вірування, пояснення різних елементів її одягу. Якби там не було, мотанка залишається своєрідним національним символом, показує, який багатий духовний світ та фантазію мали наші предки. Для учасників «Дивосвіту» майстер-клас став не лише приводом помайструвати (дуже ж діти люблять робити щось своїми руками), але й приєднатися до національних традицій народу.
17533 с. Боршна; вул.Незалежності ,20; Прилуцький район
Години роботи: 9.00-17.00; вихідний: субота, неділя.
Всього працівників: 1; Керівник: Голобородько Світлана Сергіївна
Користувачі: жителі сіл. Боршна, Валки, Мільки
Фонд бібліотеки:
6325
"У далекій глибинці": засідання круглого столу у с.Мільки
"Господиню Масляну зустрічаймо!": фольклорне свято
"Уславлені працею": вечір вшанування жителів сіл Боршна, Валки, Мільки, удостоєні нагород за свою невтомну працю.
"М. Турківський - поет, художник, скульптор: літературний портрет / до 75 - річчя від дня народження.
"Хай сонцю і квітам всміхаються діти": конкурсно-розважальна програма / до Дня захисту дітей.
Етнографічний куточок
17591 с. Яблунівка; вул. Яблунівська; Прилуцький район
Години роботи: 9.00-18.00; вихідний: неділя,понеділок; обідня перерва: 13:00-14:00
Всього працівників: 1; Керівник: Бурдюг Ольга Андріївна.
Користувачі: жителі сіл Яблунівка, Яблунівське; працівники сільського господарства; службовці; пенсіонери; вчителі, учні ЗОШ; безробітні та ін.
Дата заснування: кінець XIX ст.
кінець XIX ст. – народна земська бібліотека;
початок XX ст. – волосна бібліотека;
21.03.1921 - хата-читальня;
1928 – Яблунівська волосна бібліотека;
1935 – Яблунівська районна бібліотека;
1959 – Яблунівська сільська бібліотека;
1978 – Яблунівська сільська бібліотека-філіал Прилуцької ЦБС;
Фонд бібліотеки:
27530
Яблунівська сільська бібліотека має один з найбільших і найстаріших фондів району. Тут є художня література, що видавалася ще в часи Великої Вітчизняної війни. Збереглися також праці Мічуріна, словники, довідники, які можуть зацікавити багатьох. Наприклад, „Словник української мови” містить слова, які вже давно вийшли з ужитку, і зараз замість них вживаються чужі, запозичені. Тож, попрацювавши з ним, можна збагатити знання з української мови. А „Всеобщая история искусств” взагалі знахідка для любителів історії і мистецтва.
Історія
У 1928 році у Яблунівці відкрито волосну бібліотеку. У 1935 році створюється Яблунівська райбібліотека (зав. Білоус Г. М.). Після того, як його забрали на війну, завідуючою була його жінка Білоус Ганна Петрівна. Під час війни 15 тис. книг згоріли. Довелося починати все з нуля. Після звільнення 275 книг подарував бібліотеці політвідділ 136-ї стрілецької дивізії, що визволила село. Бібліотку розмістили в церковній капличці. З меблів було - шафа, стілець та стіл. У 1953 році відкривається бібліотека для дітей, де завідуючим. був Гладкий М. О., який згодом став завідуючим Яблунівською бібіліотекою.
"Багатолика Європа"
: інформаційна година/ до Дня Європи
"У чарах кохання": розважальна програма / до Дня святого Валентина
"Масляна прийшла до нас": свято
17585 с.Удайці; вул. Шевченка, 30; Прилуцький район
Години роботи: 9.00-18.00; перерва: 13.00-14.00; вихідні: субота, неділя.
Всього працівників: 1; Керівник: Розуменко Тетяна Євгенівна.
Користувачі: жителі сіл Удайці, Полонки; працівники сільського господарства; службовці; пенсіонери; вчителі, учні ЗОШ; безробітні та ін.
Дата заснування: 1911 р.
1911 – пришкільна бібліотека;
1920-ті роки - хата-читальня;
1930-ті роки – Удайцівська приклубна бібліотека;
1946 – Удайцівська сільська бібліотека;
1978 – Удайцівська сільська бібліотека-філіал Прилуцької ЦБС
Фонд бібліотеки:
9827
Історія
Перший паросток сільської бібліотеки розпочинається у 1911 році, бо перші світські книги були подаровані меценатом-підприємцем Поневіним Ф. І. Їх було 2 чи 3 десятки. У шкільній учительській стояла велика шафа, де були ці книги та книги духовні. Хто був першим бібліотекарем невідомо. Можливо, директор школи чи вчитель словесності. Аж до війни при клубові була бібліотека. Книги розібрали по домівках, щоб фашисти не попалили їх. Одним з юнаків, що переховував книги, був Лобатенко А. В. У 1946 році робота бібліотеки була відновлена. Першим бібліотекарем у повоєнні роки був Коваленко А. М. На початку 70-х років у селі було збудовано новий будинок культури і при ньому було виділено приміщення під бібліотеку.
"Стежками минувщини": виставка декоративно-ужиткового мистецтва
"Гендерні відносини в родині": диспут
"Свято українського віночка": народознавча година
|
|